RSS

Привіт, лінивці!

Приємно зустріти вас в аналітичному просторі 🙂
Тут ваші бонуси та додаткові бали, тож – дерзайте!

IMG_2277

Advertisements
 
1 коментар

Posted by на Листопад 30, 2012 in Uncategorized

 

навчальна практика

навч практика ЕА 36гр2014.

 
Залишити коментар

Posted by на Березень 12, 2014 in Uncategorized

 

Програма самостійного вивчення ЕА

Робоча програма для самостійного вивчення ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

 

Позначки:

Критерії оцінювання

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ УСНИХ ВІДПОВІДЕЙ СТУДЕНТІВ

Оцінка “5” ставиться студенту, який ґрунтовно і повно викладає вивчений матеріал, дає чітке визначення основних понять, виявляє повне розуміння матеріалу, обґрунтовує свої думки, застосовує знання на практиці, самостійно наводить приклади, викладає матеріал послідовно, логічно, робить правильні висновки.

Оцінка “4” ставиться студенту, який дає відповідь, що задовольняє ті ж вимоги, що й оцінка “5”, але допускає деякі помилки, які сам виправляє після зауваження викладача, та має поодинокі недоліки в послідовності викладу матеріалу.

Оцінка “3” ставиться, якщо студент виявляє знання і розуміння основних положень даної теми , але викладає матеріал не досить повно і допускає помилки у формуванні основних понять, якщо не вміє глибоко і переконливо обґрунтувати свої думки і відчуває труднощі під час добору прикладів, викладає матеріал непослідовно.

Оцінка “2”ставиться, якщо студент виявляє незнання більшої частини вивченого матеріалу, допускає у формулюванні основних понять помилки, що спотворюють їх зміст, непослідовно і невпевнено викладає матеріал.

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

ОЦІНКА “5” –студент дає правильну відповідь, правильно застосовує одержані знання, вміє зробити конкретні логічні висновки по правильно виконаних розрахунках, оформляє роботу згідно вимог.

ОЦІНКА “4” – студент дотримується послідовності при виконанні практичних завдань, роботу виконує чисто, акуратно у відповідності з нормативними вимогами, але можливі несуттєві неточності у висновках, пропозиціях, арифметичних розрахунках, які не змінюють суті одержаних результатів.

ОЦІНКА “3” – студент виявляє знання і розуміння основних положень практичної роботи, але допускає помилки в розрахунках, не вміє чітко формулювати висновки по результатах розрахунків, відчуває труднощі при використанні робочих методів і прийомів аналізу.

ОЦІНКА “2” – студент виявляє незнання більшої частини вивченого матеріалу, невпевнено користується методикою розрахунків та аналізу, допускає грубі помилки, що спотворюють зміст роботи, не орієнтується у роздатковому матеріалі.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

ОЦІНКА “відмінно”  ставиться, якщо студент:

  • Повністю розкриває зміст поставлених теоретичних питань, наводить приклади
  • Практичне завдання виконує у відповідності з нормативними вимогами щодо охайності, правильності побудови та заповнення аналітичних таблиць
  • Формулює логічні висновки та вносить конкретні, дієві пропозиції
  • Не допускає арифметичних та граматичних помилок, роботу виконує охайно.

ОЦІНКА “добре” ставиться, якщо студент:

  • Дотримується послідовності викладу теоретичних питань, роботу виконує охайно
  • Допускає окремі неточності у теоретичній відповіді, чи в практичних розрахунках (але при цьому не змінюється  суть одержаних результатів), чи нечітко формулює висновки , пропозиції.

ОЦІНКА “задовільно” ставиться, якщо студент:

  • В цілому виконує завдання, але допускає помилки в розрахунках
  • Практичні навички сформовані недостатньо
  • Слабо орієнтується у виробничих показниках
  • Невдало формулює висновки по роботі

ОЦІНКА “незадовільно” ставиться, якщо студент:

  • Не розуміє мети завдання і не знає методики розрахунків
  • Допускає грубі помилки при обчисленні і кінцевих висновках
  • Роботу виконує неохайно, недбало.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ СТУДЕНТІВ

  НА ЕКЗАМЕНІ

Оцінка “ВІДМІННО” виставляється студенту, який показав всебічні, систематичні та глибокі знання навчального матеріалу, вміння вільно виконувати практичні та ситуаційні завдання, опрацював основну літературу з дисципліни, а також вказівки, положення та інші офіційні матеріали, ознайомився з додатковою літературою, рекомендованою програмою, засвоїв взаємозв’язок складових частин дисципліни, виявив творчі здібності, вміння використовувати програмний матеріал на практиці.

Оцінка “ДОБРЕ” виставляється студенту, який виявив повні знання програмного матеріалу, засвоїв основну рекомендовану літературу, офіційні матеріали; показав систематичний характер знань з дисципліни та може їх поповнювати в процесі подальшого навчання та професійної діяльності.

Оцінка “ЗАДОВІЛЬНО” виставляється студенту, який показав знання основного навчального програмного матеріалу в об’ємі, необхідному для подальшого навчання та роботи за обраною професією, справляється з виконанням більшості завдань, проте допускає погрішності при відповідях та в розрахунках, але має необхідні знання для їх ліквідації під керівництвом викладача.

Оцінка “НЕЗАДОВІЛЬНО” виставляється студенту, який показав пробіли в знаннях основного програмного матеріалу, допустив принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань; студент не може продовжити навчання та приступити до професійної діяльності без додаткових занять з даної дисципліни.

 

тести з ек аналізу

№пп

ТЕСТИ з Ек.аналізу

(а ще краще – Користуйтеся тестером у 25-й ауд. :))))))))

Питання

Варіанти відповідей

1. Предметом економічного аналізу є: 1.  Інформація про діяльність підприємства.2. Форми господарювання.3. Господарська діяльність.
2. До завдань економічного аналізу відноситься: 1. Всебічне вивчення виконання    бізнес-планів.2. Пошук резервів підвищення ефективності виробництва.3. Розширення економічних зв’язків між підприємствами
3. Суть методу елімінування: 1. Різниця між  факторами.2. Розрахунок впливу факторів на результат.3. Визначення кількісного і якісного фактора.
4. За часом проведення аналіз буває: 1. Оперативний;2. Заключний;3. Внутрішній;

4. Зовнішній;

5. Загальноекономічний.

5. Інформація для аналізу поділяється на : 1. Облікову (фактичну).2. Планову.3. Оперативну.

4. Позаоблікову.

5. Дійсну.

6. Ефективність використання земельних угідь характеризують  показники: 1. Енергозабезпеченість.2. Фондоозброєність.3. Вихід продукції на 100 га

4. Урожайність.

5. Вихід  продукції на 1 балогектар.

7. Якщо коефіцієнт використання ріллі більше 1,  то: 1.  Рілля використовується повністю;2.  Рілля використовується не повністю3. Рілля використовується інтенсивно.
8. Якщо Кзм роботи тракторів у підприємстві дорівнює 1,2 це означає: 1. Трактори працювати 12 годин на добу2. Трактори працювали менше ніж в 1 зміну3. Трактори працювали в 1, 2 зміни
9. У підприємстві 20 тракторів, фактичний річний виробіток на 1 трактор – 2100 ум.га; плановий виробіток на 1 трактор 2000 ум.га. Виявити розмір впливу якісного фактора на обсяг механізованих робіт: 1. Обсяг не змінився.2. Плюс 100 ум.га.3. Мінус 100 ум.га.

4.  2000 ум. га.

 

10. Збільшення трудомісткості виробництва продукції означає: 1. Підвищення продуктивності праці2. Зниження продуктивності праці.3. Збільшення виробництва продукції.
11.  Як  виявити розмір впливу урожайності на зміну трудомісткості виробництва картоплі?.  1. Фактична трудомісткість мінус умовна трудомісткість.2.  Умовна трудомісткість мінус фактична трудомісткість.3. Фактична трудомісткість мінус планова трудомісткість.

4. Умовна трудомісткість мінус планова трудомісткість.

12. Можливі причини перевитрачання фонду зарплати: 1. Збільшення обсягу виробництва продукції.2. Зменшення трудомісткості.3. Зниження рівня механізації.
13. Які основні фактори впливають на зміну ФЗП: 1.  Змінна норма виробітку;2. Чисельність працівників3. Кваліфікація працівника;

4. Середній заробіток 1 працівника

5. Відпрацьовані людиногодини

14. Причини наявності незавершеного будівництва: 1. Недостатність коштів для фінансування2. нестача техніки3. підготовка будівельного майданчика

4. ритмічність роботи будівельників.

15. Обсяг будівельно-монтажних робіт залежить від: 1.  виробничої потужності підприємства;2. розміру власного капіталу;3. Кількості будівельників;

4. Продуктивність праці 1 будівельника

16. Фактори, що впливають на ВЗ озимої пшениці: 1. Кліматичні умови2. Посівна площа3. Рельєф місцевості

4. Урожайність

5. Забур’яненість

17. Для аналізу зміни обсягу ВП підприємства в динаміці попередньо треба: 1. Оцінити ВП за порівняльними цінами2. Оцінити за договірними цінами3. Оцінити планову собівартість 1 ц

4. Оцінити фактичну собівартість 1 ц

18. Зоотехнічну окупність кормів характеризує показник: 1. Витрати кормів в кормових одиницях на 1 ц продукції тваринництва2. Вихід продукції  в центнерах  на  1 ц кормових одиниць3. Вартість продукції на 1 ц кормових одиниць.
19. Якщо поголів’я молочного стада збільшиться, це: 1. Забезпечить зростання продуктивності 1 корови2. Не вплине на продуктивність 1 корови3.  Зменшить на продуктивність 1 корови
20. В асортиментний обсяг продукції включають: 1.  Фактичний обсяг продукції2. Плановий обсяг продукції3. Фактичний обсяг продукції, але не менше планової потреби

4. Фактичний обсяг продукції, але не більше планової потреби

21. Резервами збільшення виробництва картоплі можуть бути: 1. Розширення посівної площі2. Додаткове внесення добрив3. Поліпшення структури посівів

4. Наявність контрактних угод на поставку картоплі.

22. Резервами збільшення виробництва молока можуть бути: 1. Трудомісткість.2. Поліпшення структури кормового раціону.3. Дотримання умов праці працівниками тваринництва

4. Поліпшення породного складу корів.

23. Дохід (виручка) від реалізації продукції залежить від факторів: 1.  Якість реалізованої продукції.2. Собівартість 1 ц продукції.3. Обсягу реалізованої продукції.

4. Підготовка продукції до реалізації.

5. Ціни реалізації

24. Ціна реалізації 1 ц продукції залежить від: 1. Кількості  реалізованої продукції2. Якості реалізованої продукції3. Собівартості 1 ц реалізованої продукції

4. Строків реалізації продукції

5.Каналів реалізації продукції.

 

25. Аналіз ринку ділового партнерства здійснюється за факторами: 1. Макроекономічного рівня.2. Мікроекономічного рівня.3. Соціально-культурного рівня.
26. Цінова конкурентоспроможність передбачає: 1. Можливе зниження ціни на товар порівняно з ринковою2. Можливе підвищення ціни на товар порівняно з ринковою3. Забезпечення стабільності цін на ринку.

 

27. Зниження собівартості продукції забезпечує: 1. Збільшення прибутку2. Зменшення прибутку3. Зростання продуктивності праці

4. Зниження матеріаломісткості.

 

28. Адміністративні витрати: 1. Включаються у собівартість продукції;2.Не включаються у собівартість продукції3. Включаються пропорційно прямим витратам.

 

29. Загальновиробничі витрати: 1. Відносяться на собівартість продукції2. Не відносяться на собівартість продукції3.  Відносяться пропорційно прямим витратам
30. Розрахунок впливу факторів за статтями „Оплата праці”, „Насіння”, „Добрива” здійснюється: 1. Способом абсолютних різниць2. Способом ланцюгових підстановок3. Балансовим методом.

 

31. Розрахунок впливу факторів на собівартість 1 ц продукції здійснюється: 1. Способом абсолютних різниць2. Способом ланцюгових підстановок3. Балансовим методом.
32. Якщо витрати на 1 га посіву зросли, а урожайність знизилась, це може означати: 1. Собівартість 1 ц продукції не змінилася;2. Собівартість 1 ц продукції знизилася;3. Собівартість 1 ц продукції підвищилась.
33. Якщо витрати на 1 гол. тварин та продуктивність 1 гол. зросли пропорційно, як зміниться собівартість 1ц продукції: 1.  Підвищиться.2. Знизиться.3. Не зміниться.

 

34. Сума витрат за статтею „Корми” залежить від таких факторів: 1.  Зоотехнічної окупності кормів2.  Вартості 1 кормової одиниці3.  Структури кормів

4.  Якості кормів

35. Резерви зниження собівартості продукції рослинництва: 1. Підвищення урожайності2. Дотримання обґрунтованих норм витрат3. Дотримання строків посіву;

4. Якість насіння.

36. Інформаційна база для аналізу фінансових результатів: 1. „Звіт про власний капітал”2. „Звіт про фінансові результати”3. ф. 24 „Звіт про стан тваринництва”

4. ф.50 с.-г.

5. „Звіт про рух грошових коштів”.

37.  За формулою (Кф  – Кп ) × пл. приб. на 1ц. визначається вплив: 1. Обсягу реалізації продукції2. Структури реалізації продукції3. Ціни реалізації;

4. собівартості 1 ц реалізованої продукції

38. За формулою ФРум.1 – ФРбаз.  розраховують: 1. Вплив обсягу реалізації на фінансовий результат2. Вплив ціни реалізації на фінансовий результат;3. Вплив собівартості на фінансовий результат
39. Рентабельність продукції дорівнює 17 %, це означає, що: 1. На 1 грн. витрат отримано 0,17 грн. валового прибутку2. На 1 грн. витрат отримано 1,17 грн. валового прибутку;3. На 1 грн. витрат отримано 17  грн. валового прибутку.

 

40.  До резервів збільшення прибутку відносяться: 1. Збільшення обсягу реалізації продукції2. підвищення ціни реалізації3. Збільшення кількості каналів збуту.
41. Інформаційна база для аналізу фінансового стану підприємства включає: 1. Баланс2. „Звіт про фінансові результати”3. „Звіт про рух грошових коштів”

4.„Звіт про власний капітал”

5. „Звіт про рух худоби і птиці.

42. Оборотні активи включають:.  1. Виробничі запаси2.  Грошові кошти3.  Кредити банку

4. Кредиторська заборгованість

43. Наявність власних оборотних коштів розраховують як: 1.  ІрП + ІІрП + ІІІ рП – ІрА2. IVрА – IvрП;3. І рА – І рП;

4. ІрП – (ІрА + ІІрА);

44. Чи впливають зміни в структурі майна підприємства на фінансову стійкість підприємства? 1. Так2. Ні. 
45. Що показує коефіцієнт оборотності? 1. Кількість оборотів оборотних коштів за рік2. Тривалість 1-го обороту4. Суму власного капіталу на 1 грн. прибутку.
46. Ліквідність активів підприємства характеризують такі показники: 1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності;2. Коефіцієнт покриття;3. Коефіцієнт критичної ліквідності;

4. Коефіцієнт платоспроможності.

47. Що характеризує коефіцієнт автономії? 1. Суму власного капіталу на 1 грн. валюти балансу.2. Суму власного капіталу на 1 грн. кредитів банку.3. Суму валюти балансу на 1 грн. власного капіталу.
48. Як впливає на фінансовий стан значна сума дебіторської заборгованості? 1. Позитивно2. Негативно3. Не впливає.
49. Як впливає на фінансовий стан значна сума кредиторської заборгованості: 1. Позитивно;2. Негативно;3. Не впливає.

4. Свідчить про незадовільний фінансовий стан підприємства.

50. Які показники характеризують ефективність використання кредитів?.  1. Чистий прибуток на 1 грн. кредитних ресурсів.2. Приріст прибутку на 1 грн. кредитних ресурсів.3. Вартість валової продукції на 1 грн. кредитних ресурсів
51. Якщо площа під картоплею збільшилася на 10 га, планова урожайність 140ц\га, фактична урожайність 150ц\га, то як змінився валовий збір за рахунок збільшення площі посіву: 1. Збільшився на 1400ц2. Зменшився на 1400ц3. Збільшився на 1500ц

4. Зменшився на 1500ц

 

52. У минулому році поголів’я молочного стада склало 200 гол, а продуктивність 1гол. – 14ц молока; у звітному відповідно 230 гол. та 14,5ц. Розрахувати розмір впливу продуктивності 1 голови на зміну валового надою: 1. +115ц2. +0,5ц3. +435ц

 

53. Середньорічна продуктивність праці 1 будівельника характеризується показником: 1. Обсяг інвестицій в розрахунку на 1 будівельника2. Кількість збудованих об’єктів на 1 будівельника3. Кількість використаних будматеріалів
54. Для встановлення найвигіднішого каналу збуту продукції використовують такі дані: 1. Якість продукції2. Кількість виробленої продукції3. Собівартість та ціна за 1ц

4. Можливий обсяг збуту

55. Чим більші витрати на 1 га посіву, тим: 1. Вища врожайність2. Нижча урожайність3. Вища собівартість

4. Нижча собівартість

5. Немає точної відповіді

56. Собівартість 1 ц продукції рослинництва залежить від двох основних факторів: 1. Урожайності та витрат на 1 га посіву2. Урожайності та затрат людино-годин3. Витрат на 1 га та загальновиробничих витрат
57. Чим вища вартість 1ц насіння (посадкового матеріалу), тим: 1. Вища собівартість продукції2. Вища урожайність3. Вищі прибутки
58. Який показник якості впливає на залікову масу реалізованого молока: 1.Жирність2. Сортність3. Охолодженість
59. Якщо різницю між звітною та базисною ціною помножити на обсяг реалізації звітного року, то одержимо розмір впливу: 1. Ціни на дохід2. Ціни на прибуток3. Обсягу реалізації на дохід

4. Обсягу реалізації на прибуто

60. Власний капітал є джерелом утворення: 1. Оборотних активів2. Необоротних активів3. Поточних зобов’язань
 

ситуації

ПЕРЕЛІК  орієнтовних ПРАКТИЧНИХ  СИТУАЦІЙ

для семестрового екзамену з дисципліни «Економічний аналіз»

для студентів 36 групи спеціальності 5.03050401 «Економіка підприємства»

Ситуація 1.

З відповідних документів с.-г. підприємства „Світанок”  відомо:

Показники

План

Фактично

Виконання плану, %

-затрати праці на 1 гол., л-год.

240

250

-продуктивність 1 гол., ц

28

30

-затрати праці на 1ц, л-год (трудомісткість)

?

?

Завдання:

  1. Визначити показники продуктивності праці (трудомісткість) за планом і фактично.
    1. Виявити вплив зміни затрат праці на 1 голову та продуктивності 1 голови на відхилення фактичних затрат праці на 1 ц молока від планових, визначити рівень виконання плану.
  2. Результати аналізу оформити аналітичною таблицею і скласти аналітичну записку.

Ситуація 2.

3 відповідних документів с.-г. підприємства „Світанок” відомо :

План

Фактично

Відхилення від плану (+,-)

Вихідні дані:
– середньорічна кількість ет. тракторів, шт 26

25

– кількість днів, відпрацьованих 1 трактором 250

255

– кількість змін, відпрацьованих 1 трактором 265

260

– обсяг тракторних робіт, ум. ет. га 46800

46350

Показники ефективності використання тракторів:
– коефіцієнт змінності ?

?

– річний виробіток на 1 ет. трактор, ум. ет. га ?

?

– денний виробіток на 1 трактор, ум.ет.га ?

?

– змінний виробіток на 1 трактор, ум.ет.га ?

?

Завдання:

1. .Визначити показники ефективності використання тракторів.

2. Проаналізувати вплив кількості тракторів та річного виробітку 1 трактора на виконання

плану тракторних робіт (методом обчислення різниць).                                .’  –

3.Скласти аналітичну таблицю, результати аналізу оформити аналітичною запискою.

Ситуація 3.

Потужність с.-г. підприємства „Світанок” представлена енергетичними ресурсами:
Показники Минулий рік Звітний рік Відхилення від минулого року (+,-)
Потужність тракторних двигунів, к.с. 1900 2000
Потужність двигунів збиральних комбайнів, к.с. 990 990
Потужність двигунів автомобілів, к.с. 1770 1800
Потужність електродвигунів, к.с. 850 890
Поголів’я робочих коней, гол. 60 60

Коефіцієнт переводу робочих коней у к.с. – 0,75

Площа ріллі – 500 га, середньооблікова чисельність робітників – 300 осіб.

Завдання:

  1. Обчислити сумарну потужність енергоресурсів, показники енергозабезпеченості та енергоозброєності праці.
  2. Провести порівняльний аналіз енергетичних ресурсів та показників енергозабезпеченості і енергоозброєності праці
  3. Результати аналізу оформити аналітичною таблицею та скласти аналітичну записку.

Ситуація 4.

У с.-г. підприємстві „Світанок” стан виробництва та реалізації картоплі характеризується такими даними :

Показники

План

Фактично

1. Валовий збір картоплі, ц

40000

41070

2. Використання картоплі на внутрішньогосподарські потреби, ц

26200

28560

3. Реалізовано картоплі, ц

?

?

4. Рівень товарності, %

?

?

Завдання:

  1. Визначити рівень товарності картоплі за планом і фактично.
  2. Проаналізувати виконання плану реалізації і рівня товарності картоплі.
  3. Скласти аналітичну таблицю і оформити аналітичну записку.

Ситуація 5.

За даними статистичної звітності ф.- 24 – с.-г. відомо :

Показники

План

Фактично

Відхилення (+,-) від плану

1. Витрати кормів на 1 корову за рік, ц к.од.

?

?

?

2. Середній надій молока на 1 корову, ц

28

30

?

3. Витрати кормів на 1 ц молока, ц к.од. (ЗОК)

1,28

1,50

?

Завдання:

  1. Визначити витрати кормів на 1 корову за планом і фактично.
    1. Проаналізувати, як впливає зміна продуктивності корів та зоотехнічна окупність кормів на витрати кормів в розрахунку на 1 корову.
    2. Скласти аналітичну таблицю та аналітичну записку, обґрунтувати ефективність використання кормів.

Ситуація 6.

С.-г. підприємством „Світанок” заплановано реалізувати молока базисною жирністю 3,4% :

І кв. – 4200 ц     III кв. – 5300 ц IIкв. -5100ц ІVкв.-3600 ц Фактично реалізовано в натурі:

I кв.    – 4100 ц           жирністю      – 3, 8 %

II кв. – 5000 ц            жирністю      – 3, 8 %

III     кв. – 5250 ц           жирністю      – 3, 7 %

IV    кв. – 3500 ц           жирністю      – 3,6 % Завдання:

Визначити залікову масу молока за планом і фактично.

    1. Проаналізувати виконання плану реалізації молока за кожний квартал і за рік у абсолютних і відносних величинах.
    2. Розрахунки і результати аналізу оформити аналітичною таблицею та аналітичною запискою.

 Ситуація 7.

Стан оборотних активів с- г. підприємства „Світанок” характеризується такими даними:

Минулий рік Звітний рік

Відхилення від минулого року,

+,-

Вихідні дані:
1. Сума обороту, тис.грн 10160 20245

?

2. Середньорічна вартість оборотних активів, тис.грн 7317 12762

?

Показники оборотності оборотних активів :
– коефіцієнт оборотності ? ?

?

– тривалість 1 обороту, днів ? ?

?

– коефіцієнт завантаження ? ?

?

– вивільнено (-), залучено (+), тис.грн x ?

x

Завдання:

  1. Визначити показники оборотності оборотних активів.
    1. Проаналізувати показники оборотності оборотних активів та підрахувати суму вивільнених (залучених) в результаті прискорення (уповільнення) оборотності

оборотних активів.

3.    Оформити аналітичну записку, вказати пропозиції.

Ситуація 8.

Завдання: на основі балансу с.-г. підприємства ім. О.П. Довженка:

  1. Визначити наявність власних оборотних коштів на початок і кінець року.
    1. Проаналізувати зміни в наявності власних оборотних коштів, забезпеченість власними оборотними коштами порівняно з нормативом

Норматив власних оборотних коштів:

–  на початок року                          – 970 тис. грн.

–  на кінець року                            -1120 тис. грн.

3.    Скласти аналітичну таблицю, оформити аналітичну записку.

Ситуація 9.

За даними річної звітності с.-г. підприємства „Світанок” відомо:

Показники Минулий рік

Звітний рік

Відхилення від минулого року

(+,-)

1. Обсяг реалізованої картоплі, ц 3175

3050

?

2. Середня ціна реалізації, грн ?

?

?

3. Чистий дохід (виручка), тис.грн. 312,0

316,0

?

Завдання:

  1. Розрахувати середню ціну реалізації за 1 ц картоплі.
    1. Проаналізувати вплив зміни обсягу реалізованої картоплі і середньої ціни реалізації на зміну суми чистого доходу
    2. Побудувати аналітичну таблицю, сформулювати висновки та пропозиції.

Ситуація 10.

У с.-г. підприємстві „Світанок” 15 ялових корів. Середній надій молока на 1 фуражну
корову 2500 кг. Реалізаційна ціна 1 ц молока 1800 грн.
Завдання:

  1. Підрахувати можливий резерв збільшення валового надою молока за рахунок ліквідації яловості корів.
  2. Підрахувати можливий приріст чистого доходу (виручки) від реалізації молока.
  3. Скласти аналітичну записку і сформулювати пропозиції.

Примітка: продуктивність 1 ялової корови становить 0,5 продуктивності 1 фуражної корови.

Ситуація 11.

______ За даними статистичної звітності с.-г. підприємства „Світанок” відомо:

Показники Базисний рік Минулий рік Звітний рік Середня урожайність Відхилення (+,-) від
мин.року

баз.року

Озимі зернові культури:
Площа посіву, га 300 300 320 X ?

?

Урожайність, ц/га ? ? ? ? ?

?

Валовий збір, ц 9930 9600 11200 X ?

?

Завдання:

  1. Визначити середню урожайність озимих зернових культур.
  2. Провести факторний аналіз валового збору озимих зернових.
  3. Результати аналізу оформити аналітичною таблицею та аналітичною запискою.

Ситуація 12.

За даними виробничого звіту відомо, що на виробництві картоплі затрати праці склали 29800 люд.-год., витрати на оплату праці 149000 грн. Фактична урожайність картоплі 180 ц/га, площа посіву 50 га.

Завдання:

  1. Визначити трудомісткість виробництва картоплі.
    1. Підрахувати можливий резерв зменшення витрат на виробництво картоплі всього і на 1 ц за рахунок економії затрат праці в люд.-год. на 2 %.
  2. Скласти аналітичну таблицю та сформулювати висновок.

Ситуація 13.

За даними річної звітності с.-г. підприємства відомо:

Показники

Минулий рік

Звітний рік

Відхилення від минулого року

1. Середньорічна вартість основних засобів, тис.грн.

1780

1720

?

2. Вартість валової продукції у порівняльних цінах, тис. грн.

1620

1650

?

3. Площа с.-г. угідь, га

2050

2045

?

4. Середньооблікова чисельність робітників, осіб

210

200

?

5. Фондозабезпеченість

?

?

?

6. Фондоозброєність

?

?

?

7. Фондовіддача

?

?

?

8. Фондомісткість

?

?

?

Завдання:

  1. Визначити показники забезпеченості та ефективності використання основних засобів.
  2. Провести порівняльний аналіз визначених показників.
  3. Заповнити таблицю, скласти аналітичну записку.

Ситуація 14.

У с.-г. підприємстві „Світанок” плановий обсяг будівельно-монтажний робіт за кошторисною вартістю 5900 тис. грн., фактичний обсяг – 6000 тис. грн., склад будівельної бригади 23 особи, протягом року їх чисельність не змінилася. Сума річного приросту прибутку становить 1120 тис.грн.

Завдання:

  1. Визначити ефективність капітальних інвестицій, дати оцінку ефективності капітальних інвестицій
  2. Проаналізувати вплив зміни факторів на зміну обсягу будівельно-монтажних робіт (чисельності робітників і продуктивності праці робітника-будівельника).
  3. Результати аналізу оформити аналітичною таблицею, скласти аналітичну записку.

Ситуація 15.

За даними звітності двох сусідніх с.-г. підприємств відомо:

Показники С.-г. підприємства Відхилення від даних п-ва «Мрія»(+, -)
„Мрія” „Світанок”
Вихідні дані:
1. Площа с.-г. угідь, га 2100 2045
2. Валова продукція тис. грн. 1810 1650
3. Валовий прибуток, тис. грн. 1090 970
4. Чистий прибуток, тис. грн. 540 480
Ефективність використання землі:
– Виробництво валової продукції на 100 га с.-г. угідь, грн. ? ?
Одержано на 1 га с.-г. угідь, грн.:
– валового прибутку ? ?
–  Чистого прибутку

Завдання:

  1. Розрахувати показники економічної ефективності використання землі.
    1. Провести порівняльний аналіз показників, встановити, у якому з підприємств ефективніше використовують землю.
    2. Розрахунки і результати аналізу оформити аналітичною таблицею, написати аналітичну записку.

Ситуація 16.

За даними річної статистичної звітності (ф. 50-сг) відомо:

Показники

Минулий рік

Звітний рік

Відхилення від минулого року

  1. Витрати на утримання 1 корови, грн

3000

3136

?

2. Річний надій молока на 1 корову (продуктивність), кг

2100

2080

?

3. Собівартість 1ц молока, грн.

?

?

?

Завдання:

  1. Проаналізувати зміну собівартості 1ц  молока порівняно з минулим роком .
  2. Визначити вплив зміни факторів на зміну собівартості 1ц молока.
  3. Сформулювати аналітичну записку, обґрунтувати причини зміни собівартості 1ц молока.

 Ситуація 17.

За даними річної статистичної звітності (ф. 50-сг) відомо:

Показники

Минулий рік

Звітний рік

Відхилення від минулого року

  1. Витрати на 1га посіву кормових буряків, грн

5145

6464

?

2. Урожайність кормового буряка, ц/га

300

320

?

3. Собівартість 1ц буряка, грн.

?

?

?

  1. Проаналізувати собівартість 1 ц кормових буряків.
  2. Розрахунки оформити в таблиці, скласти аналітичну записку, обґрунтувати причини зміни собівартості.

Ситуація 18.

Робота автотранспорту с- г. підприємства „Світанок” характеризується такими даними:

Показники Одиниця виміру План Факт Виконання плану, +, –
Вихідні дані:
1. Наявність автомобілів шт. 17 15
2. Загальний пробіг тис.км. 510,0 457,5
3. Пробіг з вантажем тис.км. 306,0 251,6
4. Машино-дні у підприємстві маш.-дні ? ?
5. Машино-дні у роботі маш.-дні 4250 3600
6. Середня вантажопідйомність т 3,2 3,1
7. Виконаний обсяг робіт (вантажооборот) тис.т/км 844,9 748,9
8. Загальні витрати на експлуатацію автопарку тис.грн 13000 12650
Показники використання:
1. Коефіцієнт використання автомобілів
2. Коефіцієнт використання пробігу
3. Коефіцієнт використання вантажопідйомності
4. Собівартість 1 т/км

грн.

Завдання:

  1. Визначити та проаналізувати показники використання вантажного автотранспорту.
  2. Сформулювати аналітичну записку.

Ситуація19.

За даними с.-г. підприємства „Світанок” відомо
Показники До сортооновлення

Після сортооновлення

Відхилення(+,-)
1. Площа посіву озимої пшениці, га 200

200

2. Урожайність, ц/га 32

54

3. Сума витрат на 1 га 7800

12600

4. Середня реалізаційна ціна 1 ц, грн 175 175
5. Сума витрат на 1 ц, грн
6. Прибуток на 1 га
7. Прибуток на 1 ц, грн
8. Рентабельність, %

Завдання:

  1. Визначити показники економічної ефективності сортооновлення озимої пшениці
  2. Скласти аналітичну записку з висновками та пропозиціями.

Ситуація 20. У с.-г. підприємстві „Світанок:” отримані такі результати від реалізації:

с.-г. продукції:
Види продукції

К-сть, Ц

Ціна 1 ц, грн

Дохід тис.грн

Собівартість 1ц

реалізованої

продукції, грн

Прибуток, грн

Рівень

рентабельності,

%

на 1 ц всього
Зерно

3100

205,8

133
Картопля

2016

77,4

 138
Молоко

3105

460,1

140

Завдання:

  1. Визначити реалізаційну ціну 1 ц зерна, картоплі, молока, розрахувати прибуток на 1ц  і в цілому та рівень рентабельності.
  2. Проаналізувати, який вид продукції є найбільш ефективним.
  3. Сформулювати висновки.

Ситуація 21.

У с.-г. підприємтсві «Світанок» собівартість 1ц молока сформувалася таким чином:

 Статті витрат Виробництво молока

Відхилення від

план фактично

плану (+,-)

грн. % грн. % грн. %
Собівартість 1 ц 140 100,0 150 100,0    
у т.ч. за статтями :
1. Оплата праці 42 50
2. Корми 60 62
3. Амортизація приміщень 14   13
4. Поточний ремонт 7 8
5. Роботи і послуги 7 7
6. Інші витрати 2 2
7. Загальновиробничі витрати 8 8

1.  Визначити структуру собівартості молока

2. Проаналізувати зміну собівартості молока за статтями витрат у гривнях і за структурою витрат у %.

3.  Скласти аналітичну записку, дати оцінку структури собівартості, намітити шляхи скорочення витрат за статтями.

 Ситуація 22.

На основі річної статистичної звітності ф. 50 с.-г. відомо :

Продукція Минулий рік Звітний рік

Відхилення в

рівні

товарності

вироб. реаліз. рівень, товарності%% вироб. реаліз.

рівень,

товарнос

ті, %

Зерно 9600 7200 9500 7300
Картопля 15000 5400 15100 5285

Завдання:

  1. Визначити та проаналізувати рівень товарності зерна і картоплі.
    1. Скласти аналітичну записку.

Ситуація 23.

У с.-г. підприємстві „Світанок” план реалізації молока 35000 ц, фактично реалізовано молока в натуральній масі 34500 ц, в заліковій масі 35800 ц. Середня реалізаційна ціна 180 грн. за 1 ц.

Завдання:

  1. Підрахувати суму додатково одержаного доходу за рахунок підвищення якості молока.
    1. Проаналізувати виконання плану реалізації молока в натуральному і вартісному виразі; виявити вплив якості реалізованого молока на виконання плану реалізації
    2. Результати розрахунків відобразити в аналітичній таблиці, скласти аналітичну записку.

 Ситуація 24.

За даними річної статистичної звітності ф.50 с.-г. сільськогосподарського підприємства
„Світанок” відомо:                                                        ______                                                             ___

Показники План Фактично Виконання плану
(+,-) %
Площа посіву, га 300 320 ? ?
Урожайність оз. пшениці, ц/га ? ? ? ?
Валовий збір оз. пшениці, ц 9600 10850 ? ?

Завдання:

  1. Розрахувати урожайність озимої пшениці.
    1. Проаналізувати виконання плану валового збору озимих зернових, виявити вплив зміни посівної площі і урожайності на валовий збір розрахунки здійснити в аналітичній таблиці.
    2. Підрахувати резерв збільшення виробництва зерна за рахунок заміни 10% площі новим сортом „Поліська-80″, який дає прибавку врожайності 25 ц/га.
    3. Скласти аналітичну записку.

Ситуація 25.

За даними фінансової звітності с.-г. підприємства „Світанок” відомо :

Показники Роки Зміни проти мин.року (+,-)
минулий звітний  
Вихідні дані
1. Власний капітал 2786,3 2928,0
2. Поточні зобов’язання 234,8 124,9 V
3. Довгострокові зобов’язання 7,5 7,5
4. Підсумок балансу (валюта) 3028,6 3060,4
Показники фінансової стійкості:
1. Коефіцієнт фінансової залежності
2. Коефіцієнт фінансової незалежності
3. Коефіцієнт довгострокової залежності

Завдання:

1. Визначити та дослідити показники фінансової стійкості підприємства.

  1. Скласти аналітичну записку.

Ситуація 26

За даними фінансової звітності с.-г. підприємства „Світанок” відомо:

Показники Роки Зміни проти мин.року

минулий

звітний

Вихідні дані:
1. Кошти та їх еквіваленти

10,6

4,0

2. Поточні фінансові інвестиції

3,4

2,5

3. Поточні зобов’язання

302,9

337,3

4. Оборотні активи

1631,9

1833,1

в т. ч. .виробничі запаси

913,2

927,4

5. Незавершене виробництво

135.6

127.5

Показники ліквідності балансу:
1. Коефіцієнт грошової платоспроможності (абсолютної ліквідності)
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності
3. Коефіцієнт розрахункової платоспроможності (покриття)

Завдання:

  1. Розрахувати та проаналізувати показники ліквідності балансу:
  2. Оформити аналітичну записку.

Ситуація 27.

За даними річної статистичної звітності ф.50 с.-г. відомо:

Показники Минулий рік Звітний рік Відхилення від мин.року (+,-)
Площа с.-г. угідь 2050 2045
Площа ріллі 1600 1595
Площа посіву 1590 2000
Площа сінокосів і пасовищ 450 450

Завдання:

1.        Визначити показники, що характеризують рівень інтенсивності використання землі:

–                 рівень розораності с.-г. угідь;

–                 рівень використання ріллі;

–                 питома вага природних кормових угідь в площі с.-г. угідь

  1. Проаналізувати ці показники за 2 останні роки, обґрунтувати зміни.
  2. Скласти аналітичну записку.

Ситуація 28.

За даними с. – г. підприємства „Світанок” відомо: вироблено валової продукції в порівняльних цінах -1710 тис.грн. при плані 1650 тис. грн., середньооблікова чисельність робітників – 205 осіб., при плані 220 осіб. Завдання:

  1. Розрахувати показники продуктивності праці та встановити темпи росту (зниження) продуктивності праці.
  2. Провести факторний аналіз продуктивності праці залежно від зміни чисельності робітників та обсягу валової продукції.

3.     Побудувати та заповнити аналітичну таблицю, сформулювати висновки та пропозиції.

 Ситуація 29.

За даними с.-г. підприємства „Світанок” відомо:

Минулий рік

Звітний рік

Відхилення від мин.року (+,-)
1. Середньооблікова чисельність робітників, осіб 205

200

2. Середній заробіток, 1 робітника, грн ?

?

3. Фонд заробітної плати, тис.грн 1968

2360

4. Вартість ВП на 1 серед, робітника, грн 2860

2910

Завдання:

  1. Визначити середній заробіток 1 робітника за рік.
  2. Проаналізувати фонд заробітної плати, виявити вплив зміни чисельності робітників і середнього заробітку на зміну фонду заробітної плати.
  3. Результати аналізу оформити в аналітичній таблиці, скласти аналітичну записку.

Ситуація 30.

За даними фінансової звітності с.-г. підприємства „Світанок” відомо:

Минулий рік

Звітний рік

Відхилення від мин.року (+,-)
1. Обсяг реалізації молока, ц

8750

8810

2. Середня реалізаційна ціна 1 ц, грн

175

180

3. Собівартість 1 ц реалізованого молока, грн

157

160

4. Фінансовий результат (+ прибуток; – збиток), тис.грн

?

?

5. Рентабельність, реалізації %

?

?

Завдання:

  1. Розрахувати фінансовий результат і рентабельність реалізації молока.
    1. Визначити вплив факторів (обсягу реалізації, ціни і собівартості 1 ц реалізованого молока) на зміну фінансового результату порівняно з минулим роком.
    2. Результати розрахунків оформити аналітичною таблицею та аналітичною запискою.
 

Екзаменаційні питання до семестрового екзамену

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

для семестрового екзамену (ІІ семестр) з дисципліни «Економічний аналіз»

для студентів 36 групи спеціальності 5.03050401 «Економіка підприємства»

  1. Предмет, об’єкт і завдання економічного аналізу
  2. Види економічного аналізу
  3. Взаємозв’язок економічного аналізу з іншими дисциплінами
  4. Методи і технічні прийоми економічного аналізу
  5. Перелік  способів елімінування та їх сутність
  6. Порядок використання способу ланцюгових підстановок
  7. Порядок використання способу абсолютних різниць
  8. Використання індексного способу, інтеграційного способу та пропорційного ділення в аналізі
  9. Класифікація інформації для економічного аналізу
  10. Комп’ютерні технології аналітичної роботи
  11. Принципи організації економічного аналізу
  12. Характеристика етапів аналітичної роботи
  13. Аналіз складу та використання земельних ресурсів
  14. Аналіз галузевої структури та інтенсифікації виробництва
  15. Аналіз складу, руху, структури та ефективності використання основних засобів
  16. Аналіз використання машино-тракторного парку
  17. Аналіз використання вантажного автотранспорту
  18. Аналіз робочої сили та продуктивності праці
  19. Факторний аналіз показників трудомісткості виробництва продукції рослинництва
  20. Факторний аналіз показників трудомісткості виробництва продукції тваринництва
  21. Шляхи підвищення продуктивності праці
  22. Аналіз  використання коштів на оплату праці
  23. Аналіз виконання плану введення в дію  основних засобів
  24. Аналіз капітальних інвестицій на придбання основних засобів
  25. Аналіз ціноутворення, ринків збуту, споживачів продукції та послуг
  26. Аналіз виробництва валової і товарної продукції
  27. Аналіз виробництва продукції рослинництва. Факторний аналіз валового збору
  28. Аналіз виробництва продукції тваринництва. Факторний аналіз.
  29. Аналіз роботи промислових та переробних виробництв
  30. Показники, джерела та завдання аналізу собівартості продукції
  31. Загальна оцінка собівартості продукції. Аналіз складу витрат за всіма видами діяльності
  32. Аналіз собівартості за елементами та статтями витрат
  33. Факторний аналіз собівартості 1ц продукції рослинництва
  34. Факторний аналіз собівартості 1ц продукції тваринництва
  35. Аналіз витрат за статтями «Оплата праці» , «Корми» та «Добрива»
  36. Аналіз рівня витрат на 1грн. виручки від реалізації продукції
  37. Модель аналізу собівартості одиниці продукції із застосуванням комп’ютерної техніки
  38. Резерви зниження собівартості продукції та розробка заходів, спрямованих на їх використання
  39. Значення, завдання аналізу фінансових результатів та джерела інформації
  40. Аналіз формування доходів, витрат і прибутків підприємства
  41. Аналіз впливу трьох факторів на прибуток від реалізації конкретного виду продукції
  42. Аналіз доходу (виручки) від реалізації продукції. Факторний аналіз.
  43. Аналіз використання (розподілу)  прибутку
  44. Аналіз показників рівня рентабельності
  45. Резерви збільшення прибутку та рентабельності підприємства
  46. Значення аналізу балансу як основного джерела інформації. Читання балансу
  47. Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу
  48. Аналіз майнового стану підприємства за балансом
  49. Аналіз структури майна підприємства
  50. Аналіз структури капіталу
  51. Аналіз ефективності використання обігових активів
  52. Аналіз складу та структури дебіторської заборгованості
  53. Аналіз показників оборотності дебіторської заборгованості
  54. Аналіз складу та структури кредиторської заборгованості
  55. Аналіз загальної платоспроможності та ліквідності підприємства
  56. Аналіз показників ліквідності
  57. Оцінка роботи підприємства в умовах банкрутства
  58. Аналіз показників фінансової стійкості підприємства
  59. Методика визначення типу фінансової стійкості
  60. Шляхи зміцнення фінансового стану підприємства
 

тези тема 1. Предмет і види Економічного аналізу. Методика факторного аналізу

ТЕМА 1.  Предмет і види економічного аналізу

         1.1. Економічний аналіз і його роль в управлінні виробництвом

1.2. Предмет і завдання економічного аналізу

1.3. Види і напрямки економічного аналізу

1.4. Місце економічного аналізу в системі, його взаємозв’язок з іншими науковими дисциплінами

1.5. Методи і прийоми економічного аналізу, їх характеристика.

1.6. Методика факторного аналізу

1.1. Економічний аналіз і його роль в управлінні виробництвом

З переходом до ринкових відносин у народному господарстві України виникло безліч проблем і невирішених питань. Розв’язання їх потребує використання наукових засобів, які має у своєму арсеналі економічна наука і насамперед така її галузь, як економічний аналіз.

Метою економічного аналізу є вивчення наслідків діяльності всіх підприємств і господарських установ, визначення впливу факторів на їх відхилення для виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності та стабільності їхньої роботи.

Економічний аналіз як наукова дисципліна — це система спеціальних знань, пов’язана з дослідженням існуючих економічних процесів і господарських комплексів, темпів, пропорцій, а також тенденцій розвитку, виявленням глибинної їх суті і причин, що спричиняють різні відхилення від запланованих показників, договірних зобов’язань, виробничих потужностей, і об’єктивною оцінкою їх виконання.

Окремо треба вказати на можливості економічного аналізу як засобу, який сприяє управлінню підприємством. Будь-яке управління складається з двох етапів. На першому етапі на підставі відповідної інформації та її аналітичного опрацювання оцінюють стан і динаміку того чи іншого процесу. На другому етапі, якщо аналіз визначить необхідність втручання з метою зміни якихось параметрів у ньому, приймається власне управлінське рішення. Причому аналітик може підготувати для менеджера навіть проект цього рішення.

В умовах ринкових відносин система планування всередині підприємства зберігається, проте змінюються його обсяги і деякі підходи. Економічний аналіз забезпечує необхідне обґрунтування планових показників, оскільки його оцінки досягнутого рівня виробництва і витрачання ресурсів, з одного боку, попиту, ринкових цін та ефективності роботи — з іншого, є необхідною умовою планування діяльності підприємства. Усі виробничі й фінансові процеси, а також загальні наслідки діяльності підприємства мають належно контролюватися. Це забезпечується поточним контролем з боку адміністрації підприємства за станом виконання планових завдань, організаційних заходів, вказівок тощо за допомогою аналітичного опрацювання повсякденної інформації, яка характеризує виробничо-фінансову діяльність підприємства. Існує і інша форма контролю — наступний. Він здійснюється як ревізія фінансово-господарської діяльності роботи підприємства, тематична перевірка з боку податкової адміністрації, аудиторське обстеження. Останнє, наприклад, за дорученням наглядової ради, акціонерів, банку. і цей контроль ґрунтується на аналізі даних про роботу господарського суб’єкта, тобто виступає як одна із форм аналітичного обстеження підприємства.

Економічний аналіз почав формуватися в 20—30-х роках XX ст. як заключний розділ курсу “бухгалтерський облік”. Розвиток методів аналізу обумовлювався спочатку необхідністю оцінки бухгалтерських звітів. Розробку методики аналізу тривалий час здійснювали фахівці в галузі бухгалтерського обліку і першими, а інколи єдиними практичними працівниками, які проводили аналіз діяльності підприємств, були найбільш досвідчені бухгалтери.

Кропітка робота з налагодження обліку і контролю неминуче викликала потребу в розробці спеціальних прийомів вивчення якості обліку і наслідків діяльності, зокрема на підставі підсумкових даних звітів підприємств. Стандартизація бухгалтерських документів, регістрів і звітних форм дуже сприяла роботі з впровадження аналізу, більш того, це дало змогу розробити чимало єдиних, стандартних методів аналізу економічної інформації.

1.2. Предмет і завдання економічного аналізу

Предметом економічного аналізує фінансово-господарська діяльність підприємств і установ. Проте наявні методи аналізу дають змогу вивчати роботу окремих галузей та регіонів і всього господарства країни взагалі.

На відміну від предмета об’єкти аналізуце насамперед окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники. Усі об’єкти аналізу у своїй сукупності є предметом економічного аналізу. Об’єктами аналізу, наприклад, можуть бути виробнича та комерційна діяльність, наявність і використання ресурсів, якість продукції та прибуток, ритмічність виробництва тощо.

Систематизований перелік об’єктів чи питань аналізу, що вивчаються в курсі, являють його зміст.

Предмет аналізу та його об’єкти пізнають через систему соціально-економічних показників, які являють собою поняття, що відображають кількісні та якісні характеристики нових явищ, виробничих ресурсів, рівень технологічної, економічної, соціальної та екологічної ефективності господарських процесів як усієї діяльності підприємства, так і окремих її сторін. Кожний показник має свій числовий вираз, який характеризує конкретний вимір аналізованого об’єкта, а також його зміст — соціально-економічну сутність.

Показники поділяють на:

кількісні та якісні,

натуральні,

вартісні й трудові,

абсолютні та відносні,

прямі й обернені,

результативні й факторні,

загальні,

часткові,

середні,

специфічні,

синтетичні й аналітичні,

елементні,

первинні,

похідні й комбіновані,

затверджувані,

договірні,

розрахункові та ін.

Кількісні — характеризують абсолютні розміри, пов’язані з виміром аналізованих об’єктів і кількісними змінами, які відбуваються в них (земельна площа, розмір основного і оборотного капіталу, чисельність працюючих, обсяг виробництва і продаж тощо); якісні — істотні особливості окремих об’єктів, аналіз і закономірності їх розвитку (конкурентоспроможність, рентабельність, платоспроможність, ліквідність, тощо); натуральні показники обчислюють у фізичних одиницях виміру, вартісні — у грошовому виразі, трудові — у затратах праці.

Абсолютні показники відображують розмір (величину, обсяг) аналізованого об’єкта, їх обчислюють у натуральних, вартісних або трудових вимірниках; відносні — показують співвідношення між абсолютними показниками, обчислюють їх у процентах (відсотках), індексах, коефіцієнтах і вони характеризують рівень, структуру аналізованого об’єкта тощо; прямі — характеризують безпосередньо аналізований об’єкт, обернені (зворотні) — непрямо (продуктивність праці — трудомісткість, фондовіддача — фондомісткість тощо); результативні (оціночні) —це ті, що є наслідком здійснення процесу, господарської операції; факторні — що забезпечили цей результат; загальні — характерні для підприємства в цілому; часткові — характеризують роботу окремої галузі чи структурного підрозділу підприємства, тобто організаційної системи нижчого порядку; середні — одержують як усереднений результат кількох однорідних показників; специфічні — притаманні окремим об’єктам аналізу або окремим їх параметрам; синтетичні (узагальнюючі, інтегральні) — характеризують складні соціально-економічні комплекси; аналітичні — розраховані в результаті їх аналізу; елементні (прості) — показники найнижчого рівня, які не втрачають якісних ознак (елементний показник, який є першоосновою певного явища, процесу, називають первинним, всі інші — похідні); комбіновані — охоплюють кілька сторін характеристики об’єкта аналізу (люд.-дні, т-км та ін.); затверджувальні — ті, що доводяться підприємству директивне і контролюються державою чи іншим адміністративним органом (фіскальні нормативи, допустимі норми вмісту шкідливих речовин тощо); договірні на противагу затверджуваним — обумовлюються в договорах, угодах, а розрахункові мають характер обслуговуючих і їх обчислюють на підприємстві, у виробничому підрозділі та ін.

Величина показників та їх якісна характеристика в процесі господарської діяльності постійно змінюються під впливом певних причин і умов, які називають факторами, які в сільськогосподарських підприємствах поділяють на:

соціально-економічні,

виробничо-технологічні,

природно-екологічні,

зовнішні та внутрішні,

інтенсивні й екстенсивні,

головні та другорядні,

постійні й тимчасові,

загальні й специфічні,

вимірювані та невимірювані тощо.

Соціально-економічні фактори забезпечують господарську діяльність і характеризують підприємництво, творчу ініціативу працівників, рівень їх кваліфікації, стан управління виробництвом, матеріального і культурного добробуту членів колективу, соціально-психологічні умови праці, її охорону і техніку безпеки на підприємстві.

До виробничо-технологічних факторів відносять сукупність умов, які забезпечують здійснення виробництва в заданому режимі, їх розглядають у двох напрямах: як виробничі ресурси і технологічні фактори. До перших належать знаряддя, предмети праці й сама праця, і аналізують їх як з погляду забезпеченості ними виробництва, так і ефективності їх використання.

Крім зазначених, у сільськогосподарському виробництві особливо важливим є фактор часу, оскільки проведення робіт тільки в оптимальні строки забезпечує одержання передбачуваних (запланованих) результатів.

Проте наявність ресурсів характеризує лише потенційні можливості здійснення виробничого процесу. Для трансформування їх у продукт необхідні певні умови, а саме: відповідні технологія, організація виробництва і праці, управління виробничими процесами тощо. Ці умови складають групу технологічних факторів.

До природно-екологічних належать місце розташування підприємства, якість земельних угідь, розмір і конфігурація полів, метрологічні умови, несприятлива дія яких і за високої культури землеробства значно знижує очікувані результати. Вивчення цих факторів необхідно не стільки для виявлення кількісного їх впливу на кінцеві результати виробництва, скільки для зведення негативного впливу несприятливих погодних умов до мінімуму. Останнім часом на результати господарювання і життєдіяльність людини негативно впливає екологія. Це проявляється як прямо, так і опосередковано. Завдання аналізу — знайти ступінь цього впливу, щоб розробити заходи щодо його зменшення.

Зовнішні фактори — це об’єктивні умови, які не залежать від підприємства (природні, фіскальна, імпортно-експортна політика держави тощо) і по суті не піддаються прямому впливу з його боку, внутрішні, навпаки, піддаються господарському регулюванню.

Інтенсивні — пов’язані з підвищенням ефективності використання ресурсів та інших складових виробничого процесу, екстенсивні — з додатковим залученням ресурсів, що в умовах наростання обмеженості в них — небажане.

Головні — є вирішальними у формуванні того чи іншого результативного показника, другорядні — допоміжними.

Прикладом постійного фактора є дія продуктивності праці на результати господарювання, тоді як засвоєння нової технології, додаткових виробничих потужностей, впровадження нових виробничих відносин мають тимчасовий характер.

Загальні фактори притаманні різним аграрним формуванням (забезпеченість трудовими ресурсами, продуктивність праці та ін.), а специфічні — окремим їх ланкам (сортність зерна, вміст жиру в молоці і його кислотність, товарооборот, ринкова ціна акцій тощо).

Велика група факторів має числові характеристики, і їх можна виміряти: продуктивність праці, рівень рентабельності, платоспроможність тощо. Деякі фактори неможливо виміряти (ступінь підприємливості працівника, придатність керівника до управління, кількісні характеристики поліпшення управління виробництвом, мікроклімат у колективі та ін.). Проте, використовуючи непрямі оцінки, різні тести, можна виміряти і ці фактори, що дозволяє виявити їх кількісний вплив на результативні показники.

На сільськогосподарських підприємствах дія факторів значною мірою зумовлюється особливостями виробництва, до яких, крім природних умов, належать сезонність, розрив у часі між періодом виробництва і робочим періодом, споживання частини виробленої продукції на своєму підприємстві та ін.

Поділ аналітичних показників і факторів за різними ознаками дає можливість систематизувати наше уявлення про аналізований об’єкт, допомагає організувати його системне вивчення з метою встановлення відповідності розвитку вимогам об’єктивних законів, намітити основні напрями поліпшення.

Об’єкти і цілі економічного аналізу визначають його завдання. Основне з них полягає в постійному контролі за ходом виконання завдань, поставлених перед кожним виробничим підрозділом та підприємством у цілому. У процесі аналізу виявляють фактори, які позитивно чи негативно впливають на досягнення поставленої мети, зіставляють одержані результати з показниками передових господарств, розробляють заходи щодо впровадження їх досягнень.

Важливим завданням економічного аналізу е оцінка результатів господарської діяльності підприємств та їх підрозділів, контроль за виконанням внутрішньогосподарських і комерційних завдань, правильним застосуванням моральних і матеріальних стимулів відповідно до кінцевих результатів. У процесі аналізу з’ясовують, яких заходів було вжито для подальшого зміцнення комерційного та внутрішньогосподарського розрахунку, які економічні важелі використані для цього.

Економічний аналіз повинен сприяти підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва, який значною мірою залежить від впровадження досягнень науки, техніки, передового досвіду, подальшого розвитку спеціалізації та агропромислової інтеграції, а також від використання внутрішньовиробничих резервів. Останні об’єктивно існують у всіх трьох основних елементах виробництва:

праці (підвищення її продуктивності); предметах праці (раціональне і економне витрачання кормів, насіння, сировини, матеріалів тощо); засобах праці (раціональне використання будівель, машин, обладнання, інструментів та ін.). Завдання аналізу – виявлення зазначених резервів, розробка і впровадження заходів, спрямованих на збільшення виробництва продукції, поліпшення її якості, підвищення рівня рентабельності, економічної ефективності. Це набуває особливої важливості у період впровадження ринкових відносин.

1.3. Види і напрямки економічного аналізу

Діяльність підприємств — це складний динамічний процес, управління яким потребує всебічного аналізу.

Найповнішу уяву про зміни в господарській діяльності дає загальногосподарський (загальносистемний) аналіз, за допомогою якого вивчають економіку підприємства. Загальносистемний аналіз поділяють на внутрішній (управлінський) і зовнішній, який у зарубіжній практиці економічної роботи називають фінансовим. В основі такого поділу лежить характер інформаційного забезпечення.

Зокрема, внутрішній аналіз використовуючи весь комплекс економічної інформації, забезпечує такі результати, що дозволяють оперативно стежити за здійсненням господарських процесів, удосконаленням технології і організації виробництва, поліпшенням якості та зниженням собівартості продукції, динамікою соціальних показників, що в кінцевому підсумку є одним з важливих засобів конкурентної боротьби між товаровиробниками. Результати внутрішнього аналізу не розголошуються, а належать до таких, що є комерційною таємницею. Найважливішими складовими управлінського аналізу є такі його види, як соціально-екологічний, маркетинговий, виробничо-технологічний, агропромисловий, економіко-правовий тощо.

При соціально-екологічномуаналізі вивчають демографію населених пунктів, стан навколишнього природного середовища, духовний і фізичний розвиток людей, благоустрій населених пунктів і засоби комунікації, житлово-культурні та побутові умови, рівень і якість життя.

Маркетинговийаналіз передбачає вивчення ринкових можливостей підприємства, оцінку конкурентоспроможності його продукції і кон’юнктури ринків, обґрунтування рівня ціни продажу, обсягу і асортименту вироблюваної продукції, загальну оцінку зовнішнього середовища і внутрішнього потенціалу,

Виробничо-технологічнийаналіз включає оцінку: ресурсного забезпечення, а саме — землекористування, трудових ресурсів,

основних і оборотних фондів, фінансів, біологічного потенціалу тощо; умов виробництва — природних факторів, організацїйно-економічннх умов, міжгосподарських відносин, державного регулювання та ін.; процесу виробництва — соціально-ергономічних факторів, технології, організації трудового процесу, управління тощо; результатів виробництва — валового випуску продукції, її асортименту, собівартості, прибутковості тощо.

Агропромисловийаналіз дає змогу визначитися з доцільністю реалізації продукції в непереробленому вигляді, а також обґрунтувати доцільність переробки як тієї продукції, яку можна реалізувати не переробленою, і особливо тієї, для якої переробка необхідна. У цьому випадку оцінюється також альтернатива переробки, а саме вирішується де її переробляти — на своєму, на міжгосподарському або державному підприємстві.

Формування ринкового середовища розширює економічну самостійність підприємства, яка регламентується правовими нормами. Продумана поведінка підприємства в правовому полі забезпечує йому додатковий виграш як за рахунок прийняття обґрунтованих у правовому відношенні управлінських рішень, так і недопущення господарських операцій, здійснення яких карається економічними санкціями. Показати виграш чи програш підприємства від дотримання (недотримання) правових норм і покликаний економіко-правовийаналіз.

Зовнішній аналіз базується лише на тій інформації, яку отримує держава для контролю за динамікою ринкових регуляторів — виконання державного замовлення (контракту), сплата податків, формування цін на товари першої необхідності, регулювання реальних доходів населення тощо, а також тієї, яка необхідна для інформування акціонерів чи інших інвесторів про рівень розвитку підприємства, динаміку ефективності капітальних вкладень, можливі дивіденди, ступінь ризику та ін.

Якщо застосування вищеописаних видів аналізу дає змогу системно вивчити підприємство як об’єкт, то використання форм аналізу, які ґрунтуються на технології його проведення, дозволяє визначитись з оцінкою ефективності використання потенціалу підприємства, динамікою і тенденціями розвитку, перспективою зміни напрямів господарювання тощо. Найчастіше в практиці аналізу застосовують такі його форми як порівняльний, ситуаційний і секторний.

Суть порівняльногоаналізу полягає у зіставленні явищ, процесів, показників,  яке здійснюють у часі і в просторі. У першому випадку аналіз називають морфологічним, у другому — міжгосподарським.

Застосування морфологічногоаналізу дає змогу вивчити розвиток (зміну) явищ і процесів у часі. При міжгосподарському аналізі оцінюють діяльність ідентичних об’єктів, структур, систем.

В умовах реформування централізованої планової економіки в ринкову сфера застосування міжгосподарського аналізу дещо звужується, оскільки для його здійснення можна використати лише зовнішню інформацію. З морфологічного аналізу виділяють такі часові форми аналізу: стратегічний, попередній (прогнозний), оперативний, поточний, наступний (ретроспективний).

Суть стратегічного аналізу полягає в тому, що майбутній розвиток підприємства передбачають, ґрунтуючись на оцінці можливих змін зовнішнього середовища, залежність підприємства від якого в умовах становлення ринку дуже зросла. Відповідно до такої оцінки приймаються стратегічні управлінські рішення, а аналітичне обґрунтування їх зменшує ризик.

Попередньому (перспективному) аналізу підлягають усі дані, які входять в основу обґрунтування цілей, завдань і управлінських рішень з реалізації стратегії підприємства та вибору найефективніших з них. Відмінність попереднього аналізу від стратегічного полягає в тому, що при обгрунтуванні-перспективи розвитку підприємства використовують прийоми екстраполяції, тобто рішення ґрунтуються на врахуванні тенденцій зміни показників, що склались (мали місце) у минулому.

Поточний аналіз проводиться в процесі виробничого чи робочого періоду і дає можливість своєчасно приймати коригуючі управлінські рішення по забезпеченню оптимальності (наскільки це можливо всільському господарстві) їх здійснення (протікання).

Якщо поточний аналіз здійснюють синхронно з робочим процесом, причому на рівні господарських операцій, то його називають оперативним. Він є найглибшим з погляду проникнення у виробничий процес, його оцінки грунтуються на першопричинах зміни явищ, процесів, показників, і рішення, що приймаються за його результатами, є своєчасними і найдійовішими.

Наступний (ретроспективний) аналіз проводять по закінченні повного виробничого процесу, етапу робіт чи календарного періоду (місяць, квартал, рік тощо) і застосовують для оцінки результатів роботи і ефективності реалізованих управлінських рішень. Його результати служать основою прийняття коригуючих рішень і розробки нових перспективних планів.

У практиці порівняльного аналізу використовують різні бази порівняння, а саме:

планових показників звітного періоду з даними попередніх періодів, що характеризує напруженість планових завдань (виробничої програми);

фактичних показників звітного періоду з планом як на поточний період, так і на перспективу;

фактичних показників звітного періоду з даними попередніх періодів, середніми даними сусідніх підприємств, що забезпечує оцінку досягнутих результатів і тенденцій розвитку аналізованого явища, процесу, об’єкта;

фактичних показників звітного періоду з прогресивними нормативами, даними передових підприємств України та інших країн, що дозволяє об’єктивно оцінити потенційні можливості аналізованого об’єкта і намітити шляхи його подальшого розвитку.

Щоб результати порівняння були придатні до висновків, зіставляють однорідні предмети і явища, використовуючи порівнянні показники.

Результативність аналізу господарської діяльності великою мірою визначається належним інформаційним забезпеченням і продуманою організацією аналітичної роботи.

1.4. Місце економічного аналізу в системі, його взаємозв’язок з іншими науковими дисциплінами

Економічний аналіз тісно пов’язаний з багатьма економічними та неекономічними науками: діалектикою, політичною економією, бухгалтерським обліком, аудитом, статистикою, плануванням, галузевими економіками, маркетингом, організацією виробництва й управління, фінансуванням і кредитуванням підприємств, економіко-математичними методами.

З-поміж наук, з якими пов’язаний аналіз, треба передовсім назвати діалектику й політичну економію, які є теоретичною і методологічною основою всіх економічних наук, у тому числі й економічного аналізу.

В основу аналізу покладено діалектичний метод дослідження, який створює необхідний простір для абстрактно-логічних суджень. Основні принципи діалектики (рух, розвиток, саморозвиток, взаємозумовленість, взаємозалежність, причинно-наслідкова підпорядкованість, необхідність, випадковість, перехід кількості в якість) є базовими для використання в економічному аналізі.

Протилежністю аналізу є синтез. Синтез — це метод пізнання явищ, предметів і процесів через об’єднання їх складових в єдине ціле. Аналіз і синтез перебувають у діалектичній єдності і є засобами пізнання господарської діяльності.

Аналіз, як метод пізнання реальної дійсності, безпосередньо пов’язаний із мисленням, усвідомленим активним сприйняттям людиною реальної дійсності, що також передбачає використання синтезу та інших категорій і законів діалектики.

Політична економія — наука загально методологічна, яка розкриває основи суспільного виробництва, розподіл, обмін, споживання матеріальних благ, закони функціонування і розвитку виробництва за конкретних умов господарювання. Ці закони — специфічні, загальні, особливі — визначають економічні процеси в будь-якому суспільстві, виражаючи типові, стійкі, причинно-наслІдкові зв’язки й залежності. Економічний аналіз досліджує дію економічних законів, які виражають головний, магістральний напрям розвитку того чи іншого господарства та проявляються в закономірностях і тенденціях його стратегії.

Базис, яким є політична економія, озброює аналітиків відповідною системою економічних показників і понять, таких як ціна, прибуток, собівартість та ін. Користуючись теоретичними визначеннями, можна кількісно виразити ці показники і проводити їх аналіз, встановлювати відхилення, тенденції змін, відповідність вимогам ринку, бачити можливі диспропорції і способи їх подолання.

Численні аналітичні дослідження нагромаджують дані про вияв тих або інших економічних законів. Вивчення цих даних уможливлює відкриття нових, раніше невідомих законів, створення глобальних прогнозів розвитку економіки країни або світової економіки.

Тісний зв’язок існує між економічним аналізом та бухгалтерським обліком. Цей зв’язок має подвійний характер. Значення бухгалтерського обліку випливає з його головної функції — відображати всі ресурси підприємств, господарські засоби, а також їхній рух, зміни, використання в процесі здійснення господарських операцій. Дані оперативного та бухгалтерського обліку, бухгалтерська звітність є головним джерелом інформації для аналізу господарської діяльності підприємства, причому джерелом, що забезпечує документальне обґрунтування аналітичних висновків. Частка економічної інформації, що отримується через систему бухгалтерського обліку, перевищує 70 %. Потреби економічного аналізу ставлять до інформації підвищені вимоги щодо повноти даних, оперативності, достовірності, порівнянності, безперервності, доступності. Тому форми обліку потребують постійного вдосконалення: зміни форм, змісту реєстрів, порядку документообігу. Так, нині в Україні здійснено перехід на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і новий план рахунків.

Не знаючи методики бухгалтерського обліку та змісту звітності, важко підібрати для аналізу необхідні матеріали та перевірити їхню вірогідність. З другого боку, вимоги, які ставляться перед аналізом, так чи так переадресовуються бухгалтерському обліку.

Зв’язок економічного аналізу з бухгалтерським обліком полягає також у широкому застосуванні в процесі аналізу бухгалтерських прийомів дослідження. Насамперед мова йде про використання в економічному аналізі балансового та сальдового прийомів.

Між економічним аналізом і статистикою існує тісний зв’язок, що залежить від використання методології визначення багатьох показників, певних статистичних прийомів та статистичної інформації для аналітичних розрахунків. Для потреб економічного аналізу використовується багато статистичної інформації (особливо це стосується звітності), форми і правила складання якої визначають органи статистики. Потім проводиться аналіз звітів, установлення відхилень, які потребуватимуть з’ясування причин їх виникнення.

Статистика розробляє і теоретично вдосконалює правила й можливості застосування тих чи тих прийомів (метод аналітичних групувань, індексний метод, прийоми кореляції) у конкретних ситуаціях, вимоги до таблиць і способи їх побудови.

Економічний аналіз використовує середні та відносні величини, показники динамічного ряду, теоретичні основи яких розробляє статистика.

Об’єктом статистики є масові сукупності явищ, предметів, соціально-економічних процесів. А економічний аналіз вивчає лише господарські процеси, починаючи з одиничного як частини сукупності. Безперечно, статистика також займається економіко-статистичним аналізом масових явищ для одержання народногосподарських узагальнень І виявлення загальних тенденцій і закономірностей розвитку. Зараз для потреб економічного аналізу певною мірою використовується методологія математичної статистики.

Фінансово-кредитні дисципліни також мають зв’язок з економічним аналізом. Цей зв’язок полягає, головно, у застосуванні методичних положень аналізу для вивчення фінансових можливостей, способів зміцнення фінансових позицій, обґрунтування сум кредитів тощо. За умов ринку цей зв’язок є необхідним.

Перехід до ринкової економіки зумовив появу нової галузі наукових знань і практичної діяльності. Це — аудит. Завданням аудиту є документальна перевірка правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності й повноти фінансової звітності та її відповідності вимогам чинного законодавства. Аудиторська служба перевіряє також обґрунтованість складеного підприємством плану, без якого діяльність здійснюватися не може. Первинні документи, дані поточного обліку, показники, що знайшли відображення в плані, балансі, звіті про фінансові результати та іншій звітності внутрішнього характеру, служать Інформаційною базою, пристосованою до вимог і цілей аудиту.

Результати економічного аналізу узагальнюються, опрацьовуються заходи для поліпшення стану економічної роботи та впровадження виявлених резервів у виробництво. Узагальнення аналітичних результатів є найважливішим етапом аналізу, необхідним для аудиторських висновків.

Бухгалтерський облік, аудит, економічний аналіз перебувають у безперервному русі, розвитку, є взаємозв’язаними та взаємозумовленими в загальній інформаційній системі управління підприємством, їх важливим завданням є постійне вдосконалення та розвиток виробництва з урахуванням досягнень науки і практики.

Економічний аналіз, завершуючи економічну роботу підприємства, забезпечує підпорядкованість окремих “її складових частин виконанню прогнозів, договорів, планів. Планові показники визначають той рівень, якого повинні досягнути підприємство або галузь згідно з прогнозом соціально-економічного розвитку на перспективу.

Планування є економічною наукою зі своїм специфічним предметом і методом. Складання науково обґрунтованих планів чи розроблення прогнозів на всіх рівнях неможливі без економічного аналізу. Вплив і дія аналізу виявляються не тільки в удосконаленні методів розробки планів, айв організації їх виконання.

В удосконаленні планування роль економічного аналізу є двоякою. По-перше, лише за даними аналітичних розрахунків можна встановити тенденції зміни тих показників, за якими розробляється прогноз. По-друге, за допомогою аналізу простежуються темпи змін у середньому за рік.

На стадії виконання плану економічний аналіз забезпечує виявлення рівня цього виконання в кожний конкретний момент, виявлення недоліків І причин їх виникнення. Особливо важливо з’ясувати причини, що гальмують досягнення передбачених показників.

Для остаточного формування плану доцільно проаналізувати різні його варіанти і вибрати найвдаліший.

Економічний аналіз є важливою частиною науково обґрунтованого планування, регулювання та управління. Планові показники — це критерії оцінки роботи підприємства.

Вільна ринкова економіка, її організація та управління нею неможливі без використання маркетингових принципів, таких як:

— виробництво продукції відповідно до потреб покупців з урахуванням ринкової ситуації;

— задоволення потреб і запитів замовників;

— реалізація продукції та послуг на певних ринках у передбачених обсягах, у встановлені терміни, у конкретний період.

Ці принципи покладаються в основу маркетингових програм, розроблення і контролювання яких неможливе без проведення економічного аналізу стану ринку, покупців і споживачів, конкурентної ситуації, ринкових цін, кінцевих фінансових результатів.

Зв’язок економічного аналізу та математики визначається тим, що обидві галузі знань вивчають кількісні відносини.

Застосування математики в економічних дослідженнях і розрахунках поширюється насамперед на область змінних величин, пов’язаних між собою функціональною залежністю. Однак зв’язок між економічними явищами й показниками далеко не завжди виражено у функціональній формі. Часто доводиться мати справу з кореляційною залежністю.

Кореляційний аналіз, навіть спираючись на солідний математичний апарат, може привести до реальних результатів тільки в тому разі, коли він виходить з правильних теоретичних передумов. Отже, і тут перевага залишається за економічною теорією.

Застосування математики в економіці часто набирає форми економіко-математичного моделювання. Математична модель, що сконструйована на засаді глибокого теоретичного дослідження економічної суті процесу, буде об’єктивно його відображати.

Математичні методи, для використання яких у нашій економіці є великий простір, широко застосовуються в економічному аналізі. Це істотно підвищило його авторитет: аналіз став глибшим, ґрунтовнішим, оперативнішим, охопив більшу кількість об’єктів, більший обсяг інформації.

Отже, економічний аналіз можна назвати синтезованою наукою, яка сформувалася внаслідок інтеграції багатьох наук і об’єднала окремі їх елементи. У свою чергу, результати аналізу використовуються іншими науками. Безперечно, усі ці зв’язки є багатоплановими, реальними, об’єктивними і мають бути використані для всебічного розвитку діяльності підприємств, їх підрозділів і об’єднань.

1.5. Методи і прийоми економічного аналізу, їх характеристика

Серед традиційних статистичних методів і прийомів, за допомогою яких здійснюється аналітична обробка (головним чином первісна), найпоширеніші такі:

— використання абсолютних і відносних величин;

— використання середніх величин;

— порівняння;

— побудова рядів динаміки;

— групування;

— балансовий метод;

— індексний метод.

Абсолютні величиниекономічних явищ і процесів — це конкретні числові вирази цих явищ і процесів (обсяг виробництва, сума доходів, витрат, прибутку тощо). Без використання даних про ці величини аналіз найчастіше не може бути повноцінним, проте, на противагу статистиці, де абсолютні величини е основними вимірниками, в аналізі вони служать головним чином для розрахунку відносних і середніх величин.

Відносні величинице величини, які встановлюються шляхом порівняння з будь-якими іншими (процент, питома вага, індекс, темп зростання, прибуток на одну гривню вкладеного капіталу тощо). Тільки відносні величини дають точне і наочне уявлення про розвиток того чи іншого економічного явища. Наприклад, цілком зрозуміло, що вираз: «Підприємство № 1 у 2009 р. одержало 2,5 млн. грн. прибутку, а підприємство № 2 — 0,6 млн. грн. прибутку» має незрівнянно менше аналітичне значення, ніж вираз: «Підприємство № 1 за 2009 р. одержало прибуток у розмірі 0,17 грн. на одну гривню вкладеного власного капіталу, а підприємство № 2 — 0,53 грн. на одну гривню вкладеного власного капіталу». Те саме можна сказати про вирази: «У 2009 р. підприємство виробило продукції на суму 3400 тис. грн.» і «Випуск продукції підприємства у 2009 р. становив 82,4 % до обсягу продукції за 2008 р.» і т. ін.

Середні величинице абстрактні величини, за допомогою яких досягається узагальнення відповідних сукупностей типових, однорідних явищ, процесів, показників. Без обчислення середніх величин неможливо досліджувати процеси з метою виявлення їх закономірностей, вивчати явища за різними сукупностями, вивчати явища, що змінюються, у динаміці, нівелювати нетипові, випадкові варіанти значень показників.

В аналізі важливе значення має якість середніх величин. Найчастіше використовуються такі середні величини:

— середня арифметична проста;

— середня арифметична зважена;

— середня хронологічна;

— середня квадратична.

Середня арифметична проста(незважена) застосовується для аналізу незгрупованих даних. Наприклад, якщо треба обчислити середньомісячну заробітну плату на підприємстві, треба врахувати фактичний заробіток кожного працівника, тобто обчислити загальний фактичний фонд заробітної плати і розділити його на кількість працівників. Аналогічно визначається, скажімо, середньорічна сума прибутку (річний прибуток ділиться на 12), середня за рік відпускна ціна на певний вид виробів підприємства (вартість реалізованої за рік продукції ділиться на її кількість) і т. ін.

Якщо ж аналізуються показники, явища, які у межах сукупності входять до системи інших показників, причому за ними варіанти аналізованих величин мають неоднакову чисельність, застосовується середня арифметична зважена.

де х1варіанти значень аналізованого показника;

fi — частоти (ваги).

Середня хронологічнарозраховується при аналізі показників, які задані дискретно, тобто у формі величин, які характеризують явище на певні моменти, на певні дати (наприклад, є дані про наявність власних оборотних коштів підприємства на перші числа кожного місяця року або про курси української гривні відносно долара США на початок кожної декади кварталу тощо), тобто коли аналізуються динамічно неадитивні величини. Якщо є показники, які характеризують аналізоване явище за період, розбитий на рівні проміжки часу, середня величина у таких випадках визначається як середня хронологічна X хр за формулою

де х1 х2, ;х3, ..-, хпваріанти значень аналізованого показника; п — кількість варіантів.

Порівняння — дуже поширений прийом, який застосовується в аналізі; саме з нього зазвичай розпочинається розв’язання багатьох аналітичних задач, саме воно задає напрямок аналітичному дослідженню. У фінансово-економічному аналізі застосовуються такі порівняння:

— явищ, показників у динаміці, тобто з аналогічними даними за минулий період (минулі періоди), що приймається за базовий;

— даних фактичних (звітних) за аналізований період з плановими (бізнес-плановими);

— звітних даних із середніми (у межах підприємства, галузі, держави в цілому, розвинених країн);

— просторові порівняння з даними роботи інших підприємств.

Основна умова ефективності застосування прийому порівняння (і водночас одна з найскладніших задач фінансово-економічного аналізу) — це досягнення зіставності показників, які характеризують процес, що аналізується. Тільки після того, як з’являється повна впевненість, що показники зіставні між собою за всіма параметрами, можна проводити аналітичні розрахунки, які базуються на порівнянні.

Побудова рядів динаміки. Для відображення розвитку аналізованого показника у часі (в динаміці) будують ряди динаміки. Це хронологічні (моментні) або часові (інтервальні) ряди значень показника, які дають змогу аналізувати особливості розвитку того чи іншого економічного явища. Ряди динаміки можуть бути побудовані за абсолютними, відносними або середніми величинами.

В економічному аналізі велику роль відіграють так звані графічні способи, відмітною рисою яких є їхня наочність, що значно спрощує процес доведення результатів економічного аналізу до широкого кола працівників. Для правильного відображення досліджуваних процесів і явищ необхідно дотримуватись техніки та методики побудови графіків. Велике значення має правильний вибір типу графіка, його масштабів і виконання.

Графіки, які використовуються в економічному аналізі, можна розділити на дві групи:

• ілюстративні;

• розрахункові (аналітичні).

Ілюстративні графіки використовуються для порівнювання результатів економічного аналізу, які одержують за допомогою інших аналітичних прийомів, а також для ілюстрації найважливіших результатів аналізу в процесі прийняття рішень управлінським персоналом, для унаочнення доповідей і повідомлень на нарадах, засіданнях, зборах.

Графіки — це масштабне зображення певних показників за допомогою геометричних знаків (ліній, прямокутників, кіл) або умовно-художніх фігур. Завдяки добре зробленим графікам досліджуваний матеріал стає більш дохідливим і зрозумілим.

Графіки мають також велике аналітичне значення. На відміну від табличного матеріалу графік дає узагальнюючу характеристику стану або розвитку досліджуваного явища, уможливлює наочне зображення тих закономірностей, що їх містить числова інформація. На графіку виразніше виявляються тенденції і взаємозалежності досліджуваних показників.

Основні форми графіків, що використовуються в економічному аналізі, — це діаграми. Діаграми (за формою) бувають стовпчикові, смугові, кругові, квадратні, лінійні, фігурні.

Групуванняце прийом аналізу, який полягає у формуванні з масиву даних, що аналізуються, класифікаційних груп за ознаками, Істотними з точки зору розв’язання конкретних аналітичних задач. Таке розчленування масиву аналітичної інформації ще до аналітико-статистичної обробки груп, побудованих за певними ознаками, дає можливість виявляти закономірності та тенденції, властиві аналізованим процесам і явищам. З поглибленням аналізу (побудова груп за більшою кількістю ознак, за менші часові проміжки тощо), усередненням підсумкових показників можна аналізувати структуру, структурні зрушення в об’єктах, що аналізуються, визначати залежність між різними показниками. Свого завершення метод групування набуває у формі аналітичних таблиць. Без аналітичних таблиць жодна більш-менш складна аналітична задача не може бути розв’язана раціонально.

Балансовий метод аналізуцевідображення й аналіз (найчастіше — двох) груп взаємопов’язаних  економічних показників. У формі балансу підприємство планує  фінансову діяльність (баланс доходів і видатків), звітує про фінансових ресурсів та їх розміщення (бухгалтерський балансове аналітичне значення має складання матеріальних балансів робочого часу і часу роботи устаткування тощо. вий метод дає змогу аналізувати забезпеченість фінансової діяльності підприємств ресурсами (трудовими, матеріальними, фінансовими) шляхом досягнення рівності аналізованих в’язаних показників. Наприклад, при складанні фінансового підприємства (балансу доходів і видатків) аналізується одержання прибутку та інших джерел фінансових ресурсів, виходячи з суми необхідних видатків; при складанні матеріальних балансів аналіз спрямований на пошук варіантів збалансування потреби У тих чи інших ресурсах з джерелами їх надходження (у тому числі за рахунок економії витрат цих ресурсів, знаходження шляхів розширення сировинної бази тощо).

1.6. Методика факторного аналізу

Особливістю об’єктів фінансово-економічного аналізу підприємств є їх формування під впливом безлічі факторів. Для того, щоб результати аналізу були предметними з точки зору  вжиття певних конкретних заходів для підвищення якості роботи підприємства, необхідно виявляти відокремлений на кінцевий результат аналізу певних факторів як таких, що мають цей результат. Тому задача виключення впливу одних рів на аналізований об’єкт з метою визначення впливу інших є з центральних в аналізі, вона має назву елімінування. За допомогоюелімінування умовно усувається вплив усіх одночасно взаємодіючих факторів, крім одного, і таким чином послідовно визначається величина впливу кожного з них на кінцевий результат.

Якщо зв’язок між аналізованим об’єктом і факторами, щовизначають, представлений функціонально, тобто через модель-формулу), в аналітичній практиці широко застосовуються такі прийоми елімінування:

— індексний метод;

— метод ланцюгових підстановок;

— метод різниць.

Індексний метод аналізузастосовується для вивчення у динаміці економічних явищ, які формуються під впливом факторів, кожен з яких схильний до змін у динаміці. Класичним прикладом об’єкта аналізу даним методом є обсяг реалізації (продажу) товарів, який формується під впливом певного фізичного обсягу товарів і цін на них. Відомо, що у кожного підприємства (промислового, торговельного) обсяг продажу окремих товарів з року в рік, з місяця в місяць змінюється, так само як і ринкові ціни на ці товари. За таких умов загальні (групові) індекси обсягу реалізації (продажу) товарів (у вигляді — базисні й звітні обсяги реалізованих товарів, р0 і рі — базисні й звітні ціни на них) характеризують динаміку загальної виручки від реалізації, але не відповідають на запитання, як змінився обсяг продажу товарів (бо до чисельника і знаменника даної функції входять незіставні величини), а також як у середньому змінилися ціни на реалізовані товари. Загальний індекс не дає змоги виділити окремо вплив факторів обсягу продажів (кількісного) і цін (якісного) на кінцевий результат — виручку від реалізації.

Застосування індексного методу для виявлення впливу факторів на результатний показник обмежується тим, що за його допомогою досить зручно аналізувати лише два фактори у мультиплікативних моделях типу у = аb. Застосування цього методу для встановлення впливу факторів у багатофакторних моделях досить трудомістке, тому універсальніше значення для факторного аналізу економічних явищ має метод ланцюгових підстановок. За допомогою цього методу можна визначити відокремлений вплив кожного з факторів (кількість їх не має значення) на кінцевий показник, що аналізується, і перевірити одержані результати аналізу шляхом балансування факторів.

Суть методу ланцюгових підстановок полягає у послідовній, почерговій заміні базисних параметрів на звітні, в обчисленні умовних результатних показників та їх порівнянні для визначення впливу факторів. При цьому в першу чергу підлягають заміні кількісні параметри, далі — структурні, в останню чергу — якісні. Якщо у формулі міститься кілька кількісних, структурних або кілька якісних показників, послідовність замін залежить від оцінки того, які з них є основними, а які — похідними, які первинні, а які — вторинні. За почергової заміни базисних показників у формулі на звітні, одержані результати можна зіставляти між собою, різниця між кожним наступним та попереднім показником і виражатиме елімінування (виключення)  впливу всіх інших факторів, крім заміненого.

Для ілюстрації принципового алгоритму ланцюгових підстановок як методу виявлення впливу факторів на результатний показник розглянемо показник М, який описується формулою М = аbcd, причому базисний рівень цього показника (М0) і звітний рівень (М1 становлять:

М0 = а0b0c0d0

М1 = а1b1c1d1

Показник а — структурний, показники b і с — кількісні (при цьому показник с первинний щодо показника b), показник d — якісний.

Для застосування методу ланцюгових підстановок формулу М0 треба представити у вигляді, який відповідає черговості замін:

М0 = c0 b0а0d0

 

Якщо мультиплікативна модель, що описує взаємозв’язок аналізованого показника, містить у собі лише два співмножники (типу у — аb), то для визначення факторів, які впливають на зміну показника у у динаміці (або у порівнянні з бізнес-планом), застосовують спрощений варіант методу ланцюгових підстановок — метод різниць.Для визначення відокремленого впливу кожного з двох факторів на результатний показник обчислюють різниці між звітними і базисними факторними параметрами і перемножують їх на абсолютні значення іншого факторного параметра, при цьому різницю між фактичними і базисними кількісними параметрами перемножують на абсолютне значення базисного якісного, а різницю між фактичним і базисним якісним параметрами — на абсолютне значення звітного кількісного.

Контрольні питання

  1. Суть економічного аналізу.
  2. Основні етапи розвитку курсу
  3. Що вивчає економічний аналіз ?
  4. Об’єкти аналізу
  5. Які завдання стоять перед курсом аналізу ?
  6. Що розуміють під методом курсу ?
  7. У чому суть системного підходу і як він проявляється у економічному аналізі ?
  8. Яка роль абсолютних, відносних і середніх величин у фінансово-економічному аналізі ?
  9. У чому підлягає суть методу порівняння ?
  10.  Групування і балансовий метод.
  11.  В чому суть і значення методів ланцюгових підстановок та різниць ?
  12.  Характеристика індексного методу аналізу, як одного з прийомів елімінування.
  13.  Види управлінського аналізу.
  14.  Зв’язок економічного аналізу з іншими дисциплінами і науками.